◉ Реорганізація інформаційних додатків

• Підвищення статусу Додатку D: Якщо раніше додатки часто сприймалися як довідковий матеріал, то в новій структурі Додаток D стає фактичним керівництвом з проєктування. Ігнорування рекомендацій, викладених у ньому, робить практично неможливим коректне виконання вимог основного тексту, особливо в частині складних архітектурних форм та нових типів покрівель.
  
• Спрощення основного тексту: Основна частина стандарту (пункти 1–8) стала більш лаконічною та декларативною, зосереджуючись на функціональних вимогах ("що має бути зроблено"), тоді як методи досягнення цих вимог ("як це зробити") переміщено в додатки.

◉ Інтеграція з серією стандартів на компоненти (LPSC)

• Верифікація компонентів: Проєктувальник більше не може просто вказати "сталева смуга 25х4 мм". Необхідно вимагати підтвердження відповідності компонента стандарту EN 62561 (зокрема частині 2 для провідників, частині 1 для з'єднувачів тощо). Це включає вимоги до випробувань на старіння, корозійну стійкість та здатність витримувати струми блискавки.
  
• Заборона імпровізованих рішень: Використання кустарних кріплень або матеріалів, не призначених спеціально для блискавкозахисту, фактично виводиться за межі правового поля стандарту, оскільки вони не пройшли сертифікаційних випробувань згідно з серією EN 62561.

◉ Вимоги до з’єднувачів: класи N та H

• Клас H (Heavy duty — Посилене навантаження).
  Обов’язковий для використання в системах LPS I та II класу. Ці компоненти випробувані струмом 100 кА (10/350 мкс) і здатні витримати екстремальні термічні та динамічні навантаження без руйнування.
• Клас N (Normal duty — Нормальне навантаження).
  Допускається для використання в системах LPS III та IV класу. Ці з’єднувачі розраховані на менші навантаження (випробування струмом 50 кА), що дозволяє оптимізувати бюджет проекту там, де ризики є нижчими.

◉ Електрично ізольована LPS

• Визначення: Система, яка може бути механічно прикріплена до конструкції будівлі, але має гарантовану електричну ізоляцію від неї, що забезпечує виконання вимог щодо роздільчої відстані s.
• Технологічна база: Основою для таких систем є спеціальні ізольовані провідники HVI (High Voltage Insulated conductors), які здатні витримувати імпульсну напругу, що виникає при проходженні струму блискавки, без пробою на заземлені частини будівлі.
• Практичне значення: У редакції 2011 року використання таких провідників базувалося переважно на технічних умовах виробників. У новій редакції це рішення отримало офіційний статус. Тепер проєктувальник має право використовувати електрично ізольовану LPS у випадках, коли фізичне забезпечення роздільчої відстані (повітряного проміжку) є неможливим через архітектурні обмеження.

◉ Уточнення поняття “Ізольована LPS”

◉ Приєднана LPS

◉ Захист фасадів висотних будівель (>60 м)

• Проблема бічних ударів Дослідження показали, що хоча ймовірність бічного удару є нижчою, ніж удару в верхівку, вона не є нульовою, особливо для будівель складної геометрії. EN 62305-3:2024 вимагає застосування методу сфери, що котиться, для аналізу вразливості всіх поверхонь будівель вище 60 метрів.
• Захист виступаючих елементів Новий стандарт вимагає захисту елементів, що виступають за площину фасаду на висоті понад 60 м. Це стосується балконів, терас, зовнішніх блоків кондиціонування, камер спостереження тощо. Виступаючі елементи на великій висоті концентрують електричне поле, стаючи генераторами зустрічних стримерів, що різко підвищує ймовірність перехоплення низхідного лідера блискавки. Для захисту таких елементів рекомендується використання локальних стрижнів перехоплення або інтеграція металевих огороджень балконів у систему LPS за умови забезпечення їх електричної безперервності та відповідного перерізу. Якщо на балконах можливе перебування людей, додатково вимагається дотримання заходів захисту від напруги дотику (див. Розділ 8).

◉ Уточнення методу захисного кута

• Чітке визначення висоти h Тепер висота вістря блискавкоприймача розглядається суворо відносно відлікової площини, яку ми захищаємо, а не автоматично від рівня землі. Це критично для багаторівневих покрівель.
• Локальні зони захисту Якщо на даху встановлено обладнання (наприклад, чилер або вентиляційна установка), відліковою площиною для розрахунку кута захисту може слугувати поверхня покрівлі, на якій це обладнання стоїть.
• Графічна інтерпретація Стандарт доповнено схемами, що візуалізують побудову конуса захисту для виступаючих елементів фасадів та надбудов, усуваючи "сірі зони" у проектуванні.
• Інженерна нотатка: Правильний вибір відлікової площини напряму впливає на значення кута α. Заниження відлікової площини призводить до штучного збільшення висоти h і, як наслідок, завищених очікувань щодо радіусу захисту, що є небезпечним помилковим припущенням.

◉ “Гарячі точки” (Hot-Spot) та товщина металу

• Суть проблеми: Навіть якщо блискавка не проплавляє метал наскрізь, енергія, що виділяється в точці контакту каналу блискавки, викликає локальне підвищення температури ΔТ на внутрішній поверхні листа. Якщо всередині знаходиться вибухонебезпечна суміш або термочутливий матеріал, це може призвести до займання без порушення герметичності.
• Нові вимоги: Стандарт тепер надає дані щодо ΔТ для різних матеріалів та товщин. Інженер зобов'язаний аналізувати ці дані в контексті вмісту резервуара або типу утеплювача під покрівлею. Якщо розрахункова температура перевищує температуру самозаймання середовища, використання металевого елемента як природного перехоплювача забороняється, незалежно від його товщини. Це часто призводить до необхідності встановлення окремостоячих блискавковідводів над зонами з високим ризиком вибуху.

◉ Захист “Зелених покрівель”

• Тип А (Технічні покрівлі): Для покрівель, не призначених для відвідування (екстенсивне озеленення), рекомендується використання сітчастої системи перехоплення з розміром комірки 5х5 м. Важлива деталь: провідники не повинні контактувати з гумусом або субстратом, щоб уникнути корозії та пошкодження струмом кореневої системи рослин. Рекомендується піднімати сітку над рівнем рослинності.
• Тип Б (Експлуатовані покрівлі): Якщо покрівля використовується як парк або тераса, виникає ризик для життя людей (крокова напруга). У таких випадках, окрім сітки перехоплення, вимагається влаштування системи вирівнювання потенціалів у підлозі або використання попереджувальних знаків та систем завчасного виявлення грози (TWS) для евакуації людей.
• Матеріали: Категорично заборонено використання алюмінієвих провідників та неізольованої міді у субстраті зелених покрівель через агресивне хімічне середовище (добрива, гумінові кислоти). Допускається лише нержавіюча сталь або мідь зі спеціальним захисним покриттям.

◉ Геометричні допуски

• Обґрунтування: Це надає архітекторам та монтажникам більшу гнучкість при адаптації LPS до фасадів складної конфігурації (вікна, декоративні елементи), за умови, що середня відстань між провідниками по периметру будівлі відповідає вимогам класу LPS (10 м, 15 м, 20 м).

◉ Посилення контролю арматури

• Стара практика: Часто покладалися на візуальний огляд в'язки арматури або загальні будівельні норми.
• Нова вимога (п. 5.3.5): Електрична безперервність повинна бути підтверджена інструментальними вимірюваннями. Загальний опір від верхівки до уземлення не повинен перевищувати 0,2 Ом. Якщо вимірювання неможливі (наприклад, у вже збудованій споруді без доступу до контрольних точок) або результати незадовільні, використання арматури як струмовідводу забороняється, і необхідно монтувати зовнішню систему доземних провідників. Це вимагає тісної співпраці інженерів-електриків з будівельниками ще на етапі заливки бетону.

◉ Зміна статусу спрощеного методу

• Новий підхід: Спрощений метод дозволяється лише для будівель простої геометричної форми з рівномірним розташуванням струмовідводів.
• Детальний метод: Для складних об'єктів, будівель з нерівномірною сіткою колон, або при використанні сітчастих перехоплювачів вимагається використання детального методу розрахунку k_c. Це передбачає врахування імпедансів різних шляхів розтікання струму, що часто неможливо зробити вручну і вимагає комп'ютерного моделювання.

◉ Пріоритет Типу В

◉ “Білі ванни” та гідроізоляція

• Проблема: Уземлювач, розміщений всередині гідроізольованого бетону, не має електричного контакту з землею і не може виконувати функцію розсіювання струму (лише зрівнювання потенціалів).
• Рішення (Рисунки D.29, D.30): Стандарт пропонує детальні схеми комбінованих уземлювачів: функціональний уземлювач (з нержавіючої сталі або міді) вкладається у шар підбетонки під гідроізоляцією або у ґрунт навколо будівлі, а внутрішній контур вирівнювання потенціалів — у фундаментну плиту. З'єднання між ними виконуються через спеціальні герметичні вводи, сертифіковані згідно з EN 62561-5.

◉ Електрохімічна корозія

◉ Оновлений розрахунок для SPD (ПЗІП)

• • I — піковий струм блискавки (залежить від вибраного класу LPS, наприклад, 200 кА для I класу).
  • k_c — коефіцієнт розподілу струму блискавки по комунікаціях.
  • n’ — кількість провідників у кабелі, по яких розподіляється імпульс (наприклад, для системи TN-S це фазні провідники + нуль).

  Ключова відмінність нової формули — введення дільника 2n’. Це дозволяє врахувати реальний розподіл струму між жилами кабелю та заземленням, що часто призводить до більш економічно обґрунтованого вибору ПЗІП без втрати рівня безпеки.

◉ Системи попередження про грозу (TWS)

• Інтеграція: TWS тепер розглядається не просто як допоміжний засіб, а як повноцінний елемент системи захисту життя людей. Наприклад, для експлуатованих зелених покрівель або будівельних майданчиків наявність TWS може бути умовою допуску людей до роботи/перебування на відкритому просторі.
• Процедури: Стандарт рекомендує розробку чітких алгоритмів дій персоналу при отриманні сигналу від TWS (зупинка робіт, евакуація).

◉ Регламент перевірок

• Візуальний огляд: Для об'єктів з високим рівнем ризику — кожні 6 місяців.
• Повні випробування: Для критичних систем — раз на рік.
• Позапланові перевірки: Введено вимогу проводити перевірку після кожного зафіксованого удару блискавки в систему. Це вимагає від власників об'єктів встановлення лічильників ударів блискавки або використання даних від систем локалізації гроз.