👉 В калькуляторі розрахунку ризиків біля поля вводу Ng натиснути кнопку “❓” та у таблиці “Дані грозової активності за 2015-2019 роки та значення Ng” знайти потрібну область, в крайній правій колонці знайти потрібний район.

У цій таблиці ми надаємо Ng як середнє значення днів з грозою за 2015-2019 роки, поділене на 10. Наприклад: Ng для м. Косів і Косівського району Івано-Франківської обл. – 4,9.

▪️ Дані грозових днів у цій таблиці є офіційними даними, які ми отримали від Українського Гідрометеорологічного центру ДНС України, та є найновішими даними грозової активності, що доступні в Україні. Переглянути офіційний документ від УкрГМЦ ДСНСУ можна за посиланням.

Також можна користуватись і Додатком І до перекладу ДСТУ EN 62305-2:2012, в якому вказані значення густини спалахів блискавки за 2017 рік, проте цей додаток має лише демонстраційний характер❗️тому рекомендуємо використовувати більш точні дані від УкрГМЦ ДСНСУ, які приймаються всіма експертами!

👉 Для захисту димових труб котельнь немає потреби влаштовувати захист простору над їх обрізом.

▫️ Відповідно до класифікації приміщень за вибухо-пожежною небезпекою (НАПБ Б.03.002-2007, дод. А ДБН В.2.5-77:2014) котельні відносять до категорії Г (не вибухо-пожежонебезпечна – горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюють або утилізують як паливо). Тому димові відходи після згорання не мають ані концентрації вибухонебезпечних речовин ані не можуть спричинити вплив на електричні провідники установок, так як такі провідники просто не влаштовуються над зрізом труби.

Відповідно навколо зрізу труби котельні небезпечної зони немає.

👉 Для труби котельні влаштування ізольованих БП є хорошим рішенням, проте буде не обов’язковим, якщо забезпечено додаткові заходи захисту.

Влаштування ізольованих БП та провідників необхідне за умови, коли струм блискавки через іскріння чи безпосереднє протікання по корпусі чи конструкціях може спричинити небезпеку для людей або вихід з ладу обладнання через імпульсну перенапругу.

▪️ У випадку димової труби протікання стуму по ній може привести до пошкодження контрольно-вимірювальної електронної апаратури, пожежі чи вибуху. І якщо не передбачено захисту обладнання від такої ситуації то це вже є підставою для влаштування ізольованого БП.

▫️ Для твердопаливної котельні, де димова труба встановлена на з/б фундамент, що служить системою заземлення, доцільніше подбати про захист КВА за допомогою ПЗІП, а зовнішню систему блискавкозахисту виконати неізольованою. Влаштування додаткового пристрою заземлення для самої труби буде доречним за будь яких обставин.

👉 Так, якщо товщина стінки відповідає значенню t табл. 3 ДСТУ EN 62305-3-2021 (далі всі посилання тільки на цей НД) або площа поперечного перерізу такої труби є не меншою, ніж зазначена в табл. 6.

▪️ п. Е.5.2.5 регламентує, що металеві поручні з труб на покрівлі можна використовувати як природній перехоплювач, якщо товщина їх стінок відповідає табл. 3, де для сталі вказане значення t=4 мм та t’=0,5 мм. Тож якщо товщина стінки труби поручня є не меншою ніж 4 мм, то такі поручні можна сміло використовувати в якості перехоплювача.

▪️ Проте в п. 5.2.5 в частині c) вказано, що в якості природніх перехоплювачів можна використовувати металеві деталі, такі як елементи декору, труби і поручні, з поперечним перерізом не меншим, ніж зазначено для перехоплювачів (див. табл. 6).

Тож якщо товщина стінки труби поручнів є меншою 4 мм, проте площа поперечного перерізу відповідає табл. 6 (для труби з нерж. сталі розглядаємо “суцільний стрічковий” – 50 мм²), такі поручні теж можна використати як перехоплювач, але при спалаху блискавки може бути точковий пробій чи пошкодження труби поручня.

▫️ Приклад: якщо поручні виконані з труби Ø30 мм з товщиною стінки 2 мм, поперечний переріз такої труби складає:
π15² – π(15-2)² = 175.84 мм² , що відповідає табл. 6 та такі поручні можна використовувати в якості природнього перехоплювача!

👉 Так, проте потрібно враховувати площу січення труб таких блискавкоприймачів, та верх такого БП повинен бути із стрижня!

В таб. 5 та 6 ДСТУ EN 62305-3:2021 безпосередньо не вказано трубу як варіант для виконання перехоплювачів блискавки, проте в переліку є багатожильні провідники з алюмінію чи гарячеоцинкованої сталі з мін. площею січення 50 мм2 та з нержавіючої сталі з площею січення 70 мм2, тож можемо прирівняти трубу до багатожильного провідника. Тому якщо площа січення труби є не меншою, ніж зазначена для даного матеріалу, то такий трубчастий БП можна використовувати для LPS!

▪️ Наприклад БП з нерж. труби Ø32 мм з стінкою 1,5 мм відповідає табл. 6: S=143,7 мм2, що є більшим від 70 мм2 для нерж.сталі.

❗️Відповідно до приміток “с” табл. 6, верхня частина вертикального БП, що буде безпосередньо приймати спалах, повинна бути виконана із суцільного круглого провідника (стрижня) з перерізом не менше 176мм2 (Ø16 мм). При цьому для верхніх 1м довжини БП можна використовувати стрижень діаметром не менше 9,5 мм.

👉 Не потрібно у випадку, якщо між вентилятором та вертикальним блискавкоприймачем (а також провідниками сітки) дотримана безпечна роздільна відстань S відповідно до р. 6.3 ДСТУ EN 62305-3:2012, тобто немає ризику потрапляння струму блискавки в будівлю внаслідок прямого удару або іскріння.

У випадках, якщо:
▪️ безпечну відстань між компонентами LPS та вентилятором не дотримано;
▪️ виконано приєднання вентилятора до LPS;
▪️ вентилятор та блискавкоприймач розміщені на металевій покрівлі чи площадці, по якій струм може протекти від LPS до обладнання,

обов’язково потрібно:
1 – виконати приєднання повітропроводів на нижній відмітці до шини зрівнювання потенціалів в будівлі
2 – влаштувати ПЗІП класу І+ІІ в РЩ, від якого проведено живлення до вентилятора на покрівлі (адже лінія живлення проходить між зонами LPZ 1 та LPZ 0b)!

▫️ Якщо площа покрівлі не є великою (наприклад, житловий будинок), навколо є парапет та ухил покрівлі не значний (≤2%), то тримачі з бетоном можна не приклеювати!

▪️ Якщо покрівля має значні розміри та ухил ≥4% (2 град), тримачі рекомендовано приклеювати, адже лінії сітки можуть бути зміщені під час розтоплення снігу та його зсуву. При цьому, в залежності від ухилу, можна клеїти не всі тримачі, а один через два-три тримачі.

Для приклеювання тримачів до ПВХ мембрани категорично забороняється використовувати бітумну мастику чи інші клеї на нафтовій основі, адже такі суміші можуть роз’їдати мембрану.

👉 Найкращим рішенням для покрівлі з ПВХ мембрани буде використання тримачів арт. Н-303 та додаткової стрічки мембрани розміром 300х50 мм арт. К-303. Стрічку мембрани потрібно протягнути крізь отвори кришки тримача та припаяти її краї до покрівлі з ПВХ мембрани за допомогою фена для будівельних робіт.

▫️ Роботи по приклеюванню мембрани можна також доручити покрівельникам на об’єкті, якщо виконання дахових робіт ще не завершилось. Потрібно попередньо розмістити тримачі у визначених проектом місцях та протягнути стрічку мембрани на вибраних для приклеюваннях тримачах.

▪️ Також для деяких видів мембрани можна приклеювати тримачі за допомогою клею на поліпропілетановій основі, проте використання такого клею обов’язково потрібно погодити із замовником та покрівельниками.

👉 Не потрібно, адже проходження струму по провіднику, що розміщений над покрівлею з ПВХ-мембрани не становитиме пожежної небезпеки!

❗️Відступ для забезпечення пожежної безпеки, відповідно до 5.2.4 ДСТУ EN 62305-3:2021, потрібно дотримувати між провідником LPS та легкозаймистими матеріалами: >15 см для покрівлі з соломи або очерету та >10 см для інших горючих (легкозаймистих) матеріалів.

Для аргументації відповіді розглянемо горючість та займистість мембрани:

1 – ГОРЮЧІСТЬ

Мембрани з ПВХ виробляються з різною товщиною: 1,2 мм/1,5 мм/1,8 мм. Найпоширеніші покриття з мембрани 1,5 мм. Мембрани з товщиною 1,2 мм мають клас горючості Г1 (слабо горючі матеріали). У порівнянні, мембрани більшої товщини мають клас Г2 і вважаються помірногорючими (будівельні матеріали, які після ліквідації джерела запалювання продовжують горіти не більш, ніж 30 секунд).

Прокладати провідник напряму по мембрані не дозволяється згідно р. 5.2.4, оскільки мембрана все таки є горючою.

▪️ Проте якщо провідник не торкається мембрани, то небезпеки загоряння мембрани через підвищення температури провідника немає!

2 – ЗАЙМИСТІСТЬ

Легкозаймисті матеріали можуть загорятись від короткотривалого джерела запалювання з низькою енергією. Помірнозаймисті – можуть загорятись від довготривалого джерела запалювання з низькою енергією

За результатами випробувань згідно ДСТУ Б В.1.1-2, мембрани повинні мати клас займистості В2 (помірнозаймисті).

Під час проходження струму по провіднику, що відбувається протягом долі секунди (кілька сотень мкс), небезпеку загоряння легкозаймистого матеріалу становить попадання іскри на цей матеріал.

▪️ Іскра є короткотривалим джерелом з низькою енергією, отже небезпеки для важкозаймистих та помірнозаймистих матеріалів іскра не становитиме!

👉 Якщо покрівля виконана із займистого матеріалу, наприклад дерева, потрібно дотримувати відстань не менше 10 см між провідником LPS та цим матеріалом. Для покрівлі з таких легкозаймистих матеріалів як солома та очерет, мінімальна відстань повинна бути 15 см.

Металеві тримачі провідника при цьому можуть контактувати з горючим матеріалом, оскільки при проходженні струму по провіднику (зміну температури провідників див. вище) значна теплова енергія не буде передаватись на тримач та температура тримача в нижній його частині майже не зміниться.

Якщо покрівля виконана з матеріалів важкогорючих чи з помірною горючістю (ПВХ-мембрана, гонт), великої відстані між провідником та такою покрівлею дотримувати не потрібно, проте допускати доторкання провідника до такої покрівлі не дозволяється. Відстані 5-7 см в такому випадку буде цілком достатньо, щоб при незначних вигинах провідника (через температурні зміни чи снігове навантаження) даний провідник не торкався покрівлі.

👉 Можна використовувати, оскільки у ДСТУ EN 62305:2012 немає прямої заборони на таке рішення, а виробники щогл вже давно пропонують такий комбінований підхід.

▪️ Якщо є значний ризик для обладнання, до якого може зайти струм від опори, то є кілька варіантів захисту:

1 – влаштувати безпосередньо на стовпі ПЗІП класу 1, так струм матиме єдиний шлях від світильника відразу до заземлення, а мережа буде захищена. Такий захист варто робити для всього вуличного обладнання, де є загроза прямого удару (наприклад, камери спостереження, електронні табло на АЗС тощо).

2 – зробити на стовпі ізольований блискавкозахист (на ізоляторах або з ізольованим доземним провідником).

3 – на опорі, де планується блискавкоприймач, замінити лампу з живленням на світлодіодний світильник з фотоелектричним модулем, так щоб ця точка була ізольована від решти електромережі, а сам корпус був приєднаний до струмовідводу десь у одній точці для “повернення” частки струму що може індукуватися від струмовідводу.

👉 Для визначення необхідності влаштування LPS для такої будівлі спочатку потрібно провести розрахунок ризиків, обравши при розрахунку “об’єкт оточений вищими будівлями”. Адже якщо при розрахунку ризиків без зовнішньої LPS ризики не будуть перевищувати допустимі, то влаштування зовнішньої LPS не буде вимагатись!

Якщо в результаті розрахунку ризики перевищуватимуть допустимі, то зовнішня LPS вже буде необхідною, проте в такому випадку ще можна перевірити захист такої будівлі від сусідніх вищих будівель!

Це можна зробити змоделювавши прокочування сфери (RSM) з радіусом, відповідно до LPL, який було визначено при розрахунку ризиків.

Наприклад, якщо будівля висотою 15 м розміщена між 2-ма будівлями висотою 40 м, моделюємо прокочування сфери (з радіусом, наприклад, 45м для LPL-ІІI) через ці будівлі. Якщо при такому прокочуванні сфера не торкатиметься низької будівлі а лише високих та поверхні землі, то низька будівля знаходитиметься в зоні захисту і влаштування зовнішньої LPS для такої будівлі вже буде не обов’язковим!

Якщо в результаті розрахунку ризики перевищуватимуть допустимі та захист будівлі від сусідніх будівель не забезпечуватиметься, то зовнішня LPS в такому випадку вже буде необхідною!

▪️В будь-якому випадку для такої будівлі рекомендовано влаштувати пристрої захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП), адже при ударі блискавки в LPS сусідньої будівлі, перенапруга зайде через підземний ввід чи заземлюючий пристрій і в низьку будівлю!

👉 Не обов’язково, адже така вимога була в попередньому ДСТУ Б В.2.5-38:2008, проте згідно ДСТУ 62305-3:2021 такі пояси не є обов’язковими, але їх влаштування на рівні землі та кожних 10-20 м по висоті відповідно до Таблиці 4 буде хорошим рішенням, яке знижує ймовірність небезпечного іскріння і полегшує захист внутрішніх установок (див. примітки 1 та 2 р. 5.3.1 ДСТУ 62305-3:2021).

Влаштування таких поясів буде рекомендованим для високих будівель з чутливим обладнанням (обчислювальні центри, медичні установи), проте для готелів, навчальних закладів, житлових чи адміністративних будинків влаштовувати такі пояси не потрібно.

👉 Дозволяється виконати перенесення струмовідводів на іншу сторону будівлі, якщо загальна к-сть струмовідводів при цьому не зміниться, тобто середня відстань між ними відповідатиме таблиці 4 ДСТУ EN 62305-3:2021 (наприклад 15 м для LPL-III).

Відповідно до Е.5.3.1, якщо встановити доземні провідники на бічній стороні будівлі неможливо з причини практичних або архітектурних обмежень, струмовідводи, які повинні знаходитися на цій стороні, слід встановлювати на інших сторонах будівлі як додаткові компенсаційні доземні провідники.

При такому перенесенні потрібно врахувати 2 додаткових вимоги:
▪️ Відстань між струмовідводами повинна бути не менше 1/3 відстаней, зазначених у Таблиці 4 (наприклад, 5 м для LPL-III).
▪️ Струмовідводи повинні бути прокладені по відкритих кутах будівлі.

👉 Відповідно до Е.5.3.3 ДСТУ EN 62305-3, доземні провідники необхідно встановлювати в кожному виступаючому куті будівлі.

При цьому, можна не встановлювати доземний провідник на відкритому куті, якщо виконується одна з двох умов:
а) відстань до найближчого доземного провідника становить 1/4 відстані з таблиці 4 чи менше;
b) відстань до обох суміжних струмовідводів становить половину відстані згідно з Таблицею 4 або є меншою.

Виходячи з цих вимог:
▪️ 1 струмовідвід потрібно встановити на відстані до відкритого кута не більше 1/4 відстані згідно табл. 4 (наприклад, не більше 3,75 м при LPL-III)
▪️ 2 струмовідводи по різні сторони відкритого кута можна встановити на відстані до 1/2 відстані згідно табл. 4 (наприклад, до 7,5 м при LPL-III)

👉 На зручній висоті для інспектування, що в зазвичай складає 0,3…0,5 м.

Нормативно така відстань не регламентується, проте потрібно врахувати наступне:

1 – ізолювання провідника для захисту від напруги дотику на висоті > 0.5 м;
2 – захист заземлюючого провідника від корозії до висоти 0,3 м від входу в землю.

👉 Так, у будівлях з наявністю суцільних металевих колон, такі колони можна використати у якості доземних провідників, адже переріз таких колон завжди відповідає вимогам табл. 6 ДСТУ EN 62305-3:2021. Проте при такому рішенні є кілька важливих моментів:

▪️ Якщо металева колона, яка використовується в якості природнього ДП, проходить відкрито в приміщенні, де знаходяться люди, необхідно забезпечити захист від небезпеки напруги дотику за допомогою одного з таких заходів:
– влаштування екрану (наприклад, за допомогою металевої обшивки);
– влаштування огородження на відстані S від колони;
– влаштування попереджувальних табличок про заборону підходити до колони під час грози.

▪️ Потрібно забезпечити виводи сполучного провідника для приєднання до колон провідників блискавкоприймача та уземлювачів. Такі виводи можна виконати з круглого сталевого провідника d8..10 мм, який з’єднати з колоною зваркою (довжина зварного шва не менше 50 мм) або болтовим з’єднанням.

👉 У випадку прокладання доземних провідників у з/б колонах та влаштування кільцевого уземлювача у фундаменті, влаштування контрольних злучників не потрібно.

Проте якщо разом із доземними провідниками в з/б колонах використовується зовнішній уземлювач, влаштування контрольних з’єднань вже буде необхідне!

👉 Смугу, що прокладена на висоту до +- 0,4 м (до фасадної коробки), не потрібно прокладати в трубці, потрібно ізолювати лише доземний провідник!

▫️ Прокладання доземного провідника в ізолювальній трубці потрібне в місцях, де немає можливості витримати відстань 3 м від струмовідводу до входу в будівлю, або до місць перебування людей за нормальних умов експлуатації.

Таке ізолювання потрібне з метою захисту від напруги дотику людей, що проходитимуть біля струмовідводів в момент спалаху блискавки (див. розділ 8 ДСТУ EN 62305). Для забезпечення імпульсної міцності від пробою (100 кВ, 1,2/50 мкс), ізолююча пластикова трубка повинна мати ❗️товщину стінки не менше 3 мм.

Особливу увагу потрібно приділяти захисту на відмітках +-0,5..1,5 м, тобто в тих місцях, де може знаходитись рука людини, що проходитиме повз.

👉 Протікання струму по смузі від контрольного з’єднання в коробці до землі не становитиме небезпеки для людини, оскільки:

1 – даний провідник пролягає на висоті нижче рівня руки людини;
2 – переріз смуги 25х4 мм є вдвічі більшим від перерізу провідника 8 мм, а відстань його є дуже короткою (0,2…0,4 м), що зменшує небезпеку іскріння при проходженні струму.

▪️ Також не потрібно прокладати в трубці зрівнювальний провідник між струмовідводами по фасаді будівлі, який іноді влаштовується разом із заземленням з розміщенням типу А, як альтернатива кільцевому заземлювачу типу В.

Такий провідник зазвичай прокладають на висоті 0,3..0,4 м – нижче рівня руки людини, а також по такому провіднику протікатиме лише незначна частина струму (для зрівнювання потенціалів між струмовідводами), що не викликатиме іскріння та не становитиме небезпеки напруги дотику.

👉 Так, контрольне з’єднання можна влаштувати в ревізійному колодязі, якщо немає можливості влаштувати таке з’єднання на фасаді (наприклад, якщо провідник прокладено приховано до самої землі або якщо провідник прокладено по підземному паркінгу для виведення за межі будівлі).

❗️Проте тут потрібно врахувати важливий момент: в землі не можна прокладати алюмінієвий дріт, а діаметр оцинкованого дроту в землі повинен бути не меншим ніж 10 мм. Тому потрібно ще на фасаді провести перехід з алюмінієвого/оцинкованого дроту D8 мм на оцинкований дріт D10 мм або смугу (це можна зробити і приховано), та цей заземлюючий провідник вже провести в землі до ревізійного колодязя

👉 Колодязь потрібно встановлювати так, щоб його кришка знаходилась на рівні поверхні землі чи покриття (бруківки чи асфальтового покриття).

Вимогу щодо влаштування заземлювача на глибині 0,5 м при влаштуванні заземлювача типу А в ревізійному колодязі дотримувати не потрібно згідно примітки 1 р. 5.4.3 ДСТУ EN 62305-3:2021.

👉 Струм розтікається по численних провідниках взаємозв’язаної арматури.

Стрижні риштунку в бетоні генерують таку саму величину гальванічного потенціалу як і мідні провідники в ґрунті.

Сталевий риштунок у залізобетонних конструкціях відповідно до 4.3 та E.4.3.9 ДСТУ EN 62305-3 можна використовувати як природний компонент LPS. При цьому арматура залізобетону має бути покрита шаром бетону не менше ніж на 50 мм (прийнятний захист від корозії). Опір такого заземлювача не нормується, адже добра еквіпотенціалізація є головною перевагою фундаментного уземлювача, тож опір відносно землі є менш важливим.

👉 Для встановлення фундаменту для ОБП потрібно викопати котлован потрібного розміру, вирівняти і втрамбувати його дно. Також рекомендовано зробити підготовку з щебінки, яку далі заливають тонким шаром бітуму.

▫️ Для ОБП меншої висоти (8-14 м) влаштування додаткового укріплення з щебінки/бітуму може не вимагатись, якщо грунт є досить щільним.

▪️ Для ОБП висотою понад 15 м та для грунтів з меншою щільністю влаштування укріплення котловану вже буде рекомендованим, оскільки при недостатньому трамбуванню і укріпленню котловану з часом під вагою фундаменту+ОБП та при вітрових навантаженнях на ОБП, фундамент може частково просісти з однієї зі сторін, що тим самим спричинить порушення вертикальності ОБП.

👉 Для одного заземлюючого пристрою (точки заземлення) при розміщенні типу А можна використовувати 2 або 3 вертикальних уземлювачі довжиною не менше 3 м, які з’єднані між собою горизонтальним провідником (смугою).

Відстань між вертикальними уземлювачами не нормується, проте рекомендовано щоб така була не менше 3 м, а ще краще – дорівнювала довжині вертикального заземлювача.
▪️Основною вимогою для заземлюючого пристрою з розміщенням типу А є досягнення опору менше 10 Ом в будь-яку пору року (р. 5.4, р. 5.4.2.1, р. Е.5.4.1 ДСТУ EN 62305-3:2021).

Конфігурація заземлюючого пристрою для досягнення опору менше 10 Ом може дуже відрізнятись залежно від того, який тип ґрунтів є на об’єкті.
Для проектного розрахунку опору заземлюючого пристрою при різній конфігурації та розміщення уземлювачів використовуйте наш онлайн-калькулятор (https://www.fs-lps.com/groups/gr-calculator/) з розрахунку опору заземлення!

👉 Не потрібно у таких випадках, коли номінальний струм ввідного автоматичного вимикача є меншим від номінального струму запобіжника, що встановлено в ПЗІП.

▪️ У ПЗІП Saltek встановлено такі запобіжники:
– FLP 12.5 » 160 А
– FLP B+C MAXI » 250 А для паралельного та 125 А для послідовного підключення
– SLP 275 » 160 А

Тобто якщо, наприклад, ПЗІП FLP 12.5 V/3 встановлено після ввідного вимикача з номінальним струмом 50 А, влаштування додаткового запобіжника не потрібно, адже номінальний струм вимикача не перевищує номінал запобіжника в ПЗІП.

Якщо номінал ввідного вимикача перевищує номінал запобіжника ПЗІП, тоді влаштування додаткового запобіжника вже буде потрібним!

👉 Для основного ПЗІП класу І+ІІ, що буде встановлений в ГРЩ на вводі, потрібно визначити рекомендоване значення Iimp.

▪️Якщо на будівлі встановлена LPS, рекомендоване значення Iimp розраховується за формулою: Iimp = Ipeak / 2 / n

де Ipeak – пікове значення струму для конкретного LPL згідно табл. 3 ДСТУ EN 62305-1 (200 кА для LPL-I, 150 кА для LPL-IІ, 100 кА для LPL-ІІI та LPL-IV),
n – к-сть проводів на вводі.

▫️ Наприклад, для будівлі з LPS класу ІІІ та 3-фазною мережею TN-C (разом 4 проводи на вводі) Iimp = 100 kA / 2 / 4 = 12,5 kA, і в такий ГРЩ можна встановити ПЗІП типу FLP 12,5 V/3.

▫️ Для додаткових ПЗІП класу І+ІІ (тих, що будуть встановлені в додаткових РЩ для живлення додаткової будівлі чи обладнання на покрівлі або ФЕС) розраховувати Iimp не потрібно і для цих РЩ достатньо встановити ПЗІП з Іimp = 12,5 kA.

👉 Сполучна шина встановлюється переважно на внутрішній стороні зовнішньої стіни будівлі близько до рівня землі, поруч з ввідним пристроєм живлення та її має бути ретельно приєднана до системи уземлення.

Вимог до чіткої висоти встановлення шини немає, проте рекомендовано щоб така шина була розміщена на зручній для інспектування висоті (наприклад 0,4…0,6 м).

👉 Для таких будівель з укриттям потрібно виконувати LPS як для звичайної будівлі, проте потрібно зважати на небезпеку напруги дотику від провідників LPS та струмопровідних комунікацій.

Особливістю будівлі з укриттям є лише те що вона обладнана підвальним чи напівпідвальним приміщенням, в якому може перебувати визначений період велика кількість людей, і яке відповідно обладнане системами вентиляції , каналізації, обігріву тощо.

▪️ Завдання блискавкозахисту – виключити можливість потрапляння струму всередину захисного приміщення.

Це має бути реалізовано шляхом організації еквіпотенційних сполучень (ЕВ) всіх комунікацій, що входять в будівлю. ЕВ досягають з’єднанням струмопровідних частин з головною шиною заземлення (ГЗШ). Якщо пряме приєднання не дозволено (труб газо- чи водопостачання) – необхідно влаштувати ізолювальні іскрові проміжки а усі провідники лінії живлення та зв’язку належить з’єднати напряму або через SPD.

❗️Також не можна відкрито прокладати провідники LPS в середині таких приміщень (наприклад провідники, що йдуть до пристрою заземлення через підвальне приміщення) та біля їх входів. Тож якщо не має можливості прокласти такі провідники в інших місцях, їх потрібно прокласти в ізолювальній трубці з товщ. стінки не менше 3 мм.

👉 Так, потрібно. Необхідність захисту а також додаткові умови блискавкозахисту ПС наведені в ПУЕ, п. 4.2.161-4.2.182.

▪️ Ось основні моменти в частині проектування LPS, що наведені в ПУЕ:
– в спорудах з металевим покриттям – покриття можна заземляти;
– в спорудах із з/б покрівлею з безперервним електричним зв’язком елементів – захист виконують заземленням цієї арматури;
– якщо дах не має металевого покриття або залізобетонних покриттів з безперервним електричним зв’язком окремих її елементів, СБЗ потрібно виконувати стрижньовими БП або укладанням грозозахисної сітки безпосередньо на дах будівлі;
– у разі встановлення стрижньових блискавковідводів на будівлі, яку захищають, від кожного блискавковідводу потрібно прокладати не менше двох заземлювальних провідників переважно по протилежних боках будівлі;
– металеві елементи будівлі (труби, вентиляційні пристрої тощо) потрібно з’єднувати з металевою покрівлею або грозозахисною сіткою (влаштування ЕВ).

❗️Проте при таких рішеннях (щодо природних компонентів та к-сті ДП) обов’язково потрібно враховувати всі вимоги ДСТУ EN 62305-3:2021,як основного НД з блискавкозахисту!

▫️ Захист ВРУ (ПС) напругою 15,75 кВ і вище від прямих ударів блискавки потрібно виконувати окремо встановленими чи установленими на конструкціях стрижньовими БП.

👉 Не обов’язково, якщо відсутній ризик попадання іскри у в/н зону в ангарі.

Всередині таких споруд для зберігання зерна наявна вибухонебезпечна зона класу 21: горючий пил, здатний утворювати вибухонебезпечні суміші при аваріях або несправностях (згідно НАПБ В.01.057-2006/200).

Оскільки вибухонебезпечна зона знаходиться лише всередині ангару та не виходить за його межі, система блискавкозахисту може бути неізольованою, тобто компоненти LPS можуть бути розміщені на споруді.

▪️ При влаштуванні LPS для такої споруди, яка зазвичай виконується з металевого каркасу та покрита профнастилом, потрібно врахувати 2 важливих моменти, щоб уникнути попадання іскри в приміщення:

1 – Металеві частини ангару не повинні використовуватись в якості природного блискавкоприймача або природного струмовідводу, а також проектні доземні провідники не повинні проходити всередині приміщення.

2 – Потрібно виконати систему еквіпотенційних сполучень для зовнішніх струмопровідних частин: приєднати до доземного провідника край металевої покрівлі та металеві фасади на нижній відмітці, а також інші металеві частини будівлі, щоб забрати струм, який перекинеться на конструкції внаслідок іскріння.

👉 Згідно додатку D.4 до ДСТУ EN 62305-1:2012, зміна температури провідника під час протікання струму блискавки буде залежати від рівня блискавкозахисту (питома енергія імпульсу W/R є різною для LPL), матеріалу провідника та його січення, та може бути розрахованою аналітично за методикою, що наведена в р. D.4.1.1

Відповідно до таблиці D.3 ДСТУ EN 62305-1:2012, в якій наведено приклади, провідник Ø 8 мм (січення 50 мм2) так змінюватиме свою температуру при різних LPL:

▪️ Алюміній Ø8 мм:
52° (LPL-I), 28° (LPL-II), 12° (LPL-III, IV)

▪️ Оцинкована сталь Ø8 мм:
211° (LPL-I), 96° (LPL-II), 37° (LPL-III, IV)

▪️ Мідь Ø8 мм:
22° (LPL-I), 12° (LPL-II), 5° (LPL-III, IV)

▪️ Нержавіюча сталь Ø8 мм:
940° (LPL-I), 460° (LPL-II), 190° (LPL-III, IV)

Така різниця в зміні температури між матеріалами полягає в тому, що питомий опір провідника з алюмінію чи міді є набагато нижчим в порівнянні зі сталлю, а їхні температурні коефіцієнти опору є вищими.

👉 Відповідно до рис. 9.1 ДБН В.1.2-2:2006 “Навантаження та впливи”, в Україні розрізняють 5 вітрових районів, які відрізняються характеристичними значеннями вітрового тиску!

І-ІІІ вітрові р-ни – більшість території України, де максимальне значення вітрового тиску складає 500 Па (швидкість вітру 28,5 м/с);
IV вітровий р-н – частина західної та південно-східної території України, де максимальне значення вітрового тиску складає 550 Па (швидкість вітру 30 м/с);
V вітровий р-н – частина території на прибережжі Азовського моря (вітровий тиск 600 Па).

▪️ Характеристичні значення навантажень і впливів для міст України можна переглянути в додатку Е до ДБН В.1.2-2:2006.

▪️ Карту вітрових районів України можна переглянути на рисунку 9.1 ДБН В.1.2-2:2006 за посиланням.

👉 Щодо типів місцевості, які оточують будівлю чи споруду, то їх відповідно до р. 9.9 ДБН В.1.2-2:2006 є 4 і вони наступні:

I – відкриті поверхні морів, озер, а також плоскі рівнини без перешкод, що піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менш як 3 км;
II – сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими спорудами, будинками і деревами;
III – приміські і промислові зони, протяжні лісові масиви;
IV – міські території, на яких принаймні 15% поверхні зайняті будівлями, що мають середню висоту понад 15 м.

❗️Окремостоячі блискавкоприймачі FS™ серії М-20 розраховані на встановлення в I-IV вітрових районах України та в І-IV типах місцевості. Полегшені версії ОБП розраховані на встановлення в I-IІІ вітрових районах України та в ІІ-IV типах місцевості.

👉 Так, проте такі стандарти вважаються НД 2-го рівня та при їх використанні потрібно також дотримуватись вимог НД 1-го рівня.

Законом України про стандартизацію визначено два рівні стандартизації:

▪️ НД 1-го рівня – національні стандарти, прийняті Національним органом стандартизації (ДСТУ)
▪️ НД 2-го рівня – стандарти, прийняті підприємствами чи організаціями (СОУ)

Статтею 23 Закону України про стандартизацію визначено, що національні стандарти ДСТУ застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена відповідними нормативними актами, а частина 2 статті 16 Закону говорить, що стандарти, прийняті підприємствами (СОУ), застосовуються на добровільній основі.

Отож стандартами 2-го рівня (СОУ) можна користуватись, проте при цьому потрібно дотримуватись обов’язкових вимог ДСТУ як НД 1-го рівня.

Експерти, зважаючи, що СОУ являється стандартом 2-го рівня національної системи стандартизації, мають право перевіряти відповідність продукції/послуги відповідно до встановлених СОУ норм чи правил.

👉 Так, оскільки СОУ NGA RAD1515811.02:2021, який є точним перекладом NFC 17-102:2011, є основним НД, що регулює застосування систем блискавкозахисту з випереджувальною стримерною емісією.

Якщо розглядати питання обов’язковості стандартів у площині господарської діяльності суб’єктів господарювання, то відповідно до частини другої статті 15 Господарського кодексу України застосування стандартів чи їх окремих положень є обов’язковим для:

– учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;
– виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів в її маркуванні.

Отож, якщо ви проєктуєте/монтуєте/постачаєте E.S.E. системи блискавкозахисту, в проектній документації та документації на E.S.E. блискавкоприймач у вас є прямі посилання на НД NFC 17-102, згідно якого виконується та випробовується ESEAT, дотримання вимог СОУ NGA RAD1515811.02:2021 / NFC 17-102:2011 буде обов’язковим!

Портал ЄДЕССБ (admin.e-construction.gov.ua) призначений для перегляду, обробки, зберігання, захисту, взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами тощо.
👉 Тому реєстрації в ЄДЕССБ підлягає вся документація що потребує погодження, контролю та підпису відповідальних осіб. Як правило це бюджетні об’єкти або приватні, що підлягають обов’язковій експертизі.
Роботу з ЄДЕССБ регламентують Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 88 Порядку ведення ЄДЕССБ, постанова КМУ № 681.
👉 Порядок реєстрації проекту в ЄДЕССБ наступний:

1) Збір необхідних матеріалів в форматі pdf: проектна документація, технічне завдання, розрахунок класу наслідків, генплан об’єкту, план покрівлі та фасадів (окремі файли), файли з електронним підписами атестованої особи;

2) Зібрати дані про техніко-економічні показники об’єкта (серед обов’язкових: площа забудови, висота будівлі, гранична висота будівлі, загальна площа приміщень, площа приміщень загального користування, площа допоміжних приміщень загального користування, кількість поверхі, кількість наземних поверхів, кількість підземних поверхів, будівельний об’єм вище відм. 0.000);

3) Підготувати контактні дані атестованих осіб, що накладають е-підпис;

4) Для об’єктів СС2 і СС3 (на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб) відповідно до Закону України від 29.07.2022 № 2486-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій», обов’язкове розроблення розділу щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту в (форматі pdf). Такий розділ розробляється окремими організаціями, що мають таку кваліфікацію;

5) Заповнення всіх полів та завантаження необхідних файлів (скан-копії з печатками ти підписами). На платформі виділені 4 профілі – АРМ: замовник, атестована особа, співробітник та учасник будівництва. Створення ПД виконується з профілю (АРМ) атестованої особи або співробітника (залежить від статусу особи що створює ПД, співробітник – лише юридична особа). Учасник будівництва не створює ПД, лише підписує.

6) Після введення даних запустити перевірку документації та виправити вказані помилки. За відсутності помилок – підписати і зареєструвати документ;

7) Далі створити Кошторисну документацію з АРМ атестованої особи або співробітника;

8) Всі позначені особи що накладають е-підпис отримають сповіщення про очікування підпису ПД та повинні підписати її;

9) Щоб додати атестовану особу (ГІП, інженер-кошторисник): АРМ Учасник будівництва/Профіль/додати атестовану особу/заповнити відомості про особу (зокрема, серію сертифікату, номер та дату угоди про призначення її учасником проектування);

10) З профілю АРМ Заявника/Замовника потрібно зареєструвати завдання на проектування. Номер його присвоюється автоматично на моменті заповнення даних основного проекту. На Завдання на проектування накладається е-підпис замовника та проектувальника.

Це узагальнений перелік послідовних дій для загального розуміння процесу реєстрації. За більш детальними поясненнями звертайтеся до наших експертів!