СОУ NGA RAD 1515811.02:2021 (ідент. NF C 17-102:2011) прийнятий в Україні

Багатьох з нас цікавить питання, чим керуватись у випадку відсутності стандарту на той чи інакший виріб, або послугу. Особливо, донедавна, це питання гостро звучало на адресу застосування E.S.E. (активних) систем блискавкозахисту.

Проте 19 листопада 2021 р. на сайті Громадської спілки «Регуляторна діяльність та розвиток», за ініціативи ТД «Системи Безпеки», з’явилась інформація про завершення розробки та впровадження Стандарту СОУ NGA RAD1515811.02:2021 «СИСТЕМИ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ З ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНОЮ СТРИМЕРНОЮ ЕМІСІЄЮ”.

Що це означає на практиці? Який статус, в порівнянні з державними стандартами (ДСТУ), має стандарт підприємств (СОУ)? Чи можуть використовувати СОУ експертні організації проводячи експертизу того чи іншого проєкту?

Щоб прояснити ці та інші запитання – ми звернулись до фахівця зі стандартизації, співголови Громадської спілки «Регуляторна діяльність та розвиток» – Сергія Вікторовича Мороза.

1. Які рівні стандартизації діють на території України?

Законом України про стандартизацію визначено два рівні стандартизації:

1. Національні стандарти, прийняті національним органом стандартизації.
До цього рівня відносяться ДСТУ UA-EN…, що містять правила, вимоги, які застосовуються для безпеки людей чи обладнання та підлягають безумовному виконанню на всій території України.

2. Стандарти, прийняті підприємствами чи організаціями.
До цього рівня належать стандарти, кодекси усталених практик. Рівень відповідає завданням, які громадяни визначили, як загальна відповідальність держави перед ними. Їх можна поділити на 4 напрями:
– Забезпечення безпеки, громадян, майна, захист.
– Забезпечення соціального взаєморозуміння – нормативи, що використовуються державними органами для власної діяльності, та для замовлень для потреб цих органів.
– Захист інтересів громадян у їх єкономічних взаємовідносинах, в яких громадянин не здатний відстоювати свої права (приклади- взаємовідносини із постачальниками комунальних послуг, послуг монополістів, питання законодавчої метрології та подібне).
– Відстоювання економічних інтересів держави- прийняття кращих наукових та ринкових досягнень у державі для підвищення інвестиційної привабливості національних виробників, лобіювання цих досягнень на зовнішніх ринках, у тому числи прийняттям міжнародних стандартів на національному рівні із змінами, що враховують ці досягнення, із додержанням відповідних процедур Міжнародних договорів та Міжнародних організацій зі стандартизації щодо погодження такого прийняття зі змінами.

2. Який зі стандартів вважати обов’язковим до виконання?

Статтею 23 Закону України про стандартизацію визначено, що національні стандарти ДСТУ застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена відповідними нормативними актами, а частина 2 статті 16 Закону говорить, що стандарти, прийняті підприємствами (СОУ), застосовуються на добровільній основі.

Іншими словами СОУ підтверджує перед споживачем, що організація, котра розробила даний стандарт, бере на себе зобов’язання та встановлює загальні правила, щодо постачання того чи іншого обладнання, відповідно до встановлених правил.

3. Чи потрібно реєструвати СОУ в національному реєстрі?

Реєстрація СОУ відбувалась за часів трирівневої системи стандартизації. Тоді передбачалось, що національний фонд, за зверненням підприємств, може реєструвати та зберігати ці документи.

На даний момент підприємства вже мають можливість оприлюднювати інформацію на власних сайтах і використовувати додаткові можливості вже нема сенсу, особливо враховуючи те, що Національний фонд нормативних документів не публікує в каталогах НД розділ СОУ (СтП).

4. Чи можуть користуватись СОУ треті особи? Чи можуть використовувати СОУ акредитовані експерти, проводячи експертизу того чи іншого проєкту?

Якщо організація, або підприємство визначили, що СОУ призначений для добровільного використання іншими учасниками ринку, в такому випадку стандарт є загальнодоступним, в тому числі для акредитованих експертів. Таким чином підприємство підтверджує, що якість продукції та послуги, що надає підприємство, будуть відповідати прийнятому стандарту.

Експерти, в свою чергу, зважаючи, що СОУ являється стандартом другого рівня національної системи стандартизації, мають право перевіряти відповідність продукції/послуги відповідно до встановлених норм чи правил.

Якщо розглядати питання обов’язковості стандартів у площині господарської діяльності суб’єктів господарювання, то відповідно до частини другої статті 15 Господарського кодексу України застосування стандартів чи їх окремих положень є обов’язковим для:

– суб’єктів господарювання, якщо обов’язковість застосування стандартів установлено нормативно-правовими актами;
– учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;
– виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів в її маркуванні.

Таким чином впровадження СОУ NGA RAD1515811.02:2021 “Системи блискавкозахисту з випереджувальною стримерною емісією” не протирічить нормативному документу ДСТУ EN 62305:2012 “Блискавкозахист”, а являється документом, що регулює застосування систем блискавкозахисту з випереджувальною стримерною емісією.

Детальніше про Громадську спілку “Регуляторна діяльність та розвиток” дивіться за посиланням: https://sites.google.com/view/nga-rad/

Переглянути СОУ NGA RAD1515811.02:2021 “Системи блискавкозахисту з випереджувальною стримерною емісією”, який є ідентичним перекладом NF C 17-102:2011, ви можете за посиланням нижче.

Слідкуйте за нами у:

5 1 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі