При проектуванні блискавкозахисту для резервуарів і будівель комплексу АЗС у багатьох проектувальників може виникати багато запитань та тупикових ситуацій, адже це питання стоїть на стиках 3-х відомств, нормативні документи яких, на даль, не надто вже поєднуються та гармонізують між собою. Отож пробуємо пояснити, як працювати при проєктуванні LPS для таких об’єктів.

При влаштуванні системи блискавкозахисту для захисту будівель і установок комплексу АЗС, на разі керуємося трьома документами щодо цього питання: НПАОП-40.1-1.32-01, ДСТУ EN 62305-3:2012 та ВБН B.2.2-58.2-94 (частина розділів замінені на ДСТУ Б В.2.6-183:2011).

НПАОП-40.1-1.32-01 – Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок – у р. 4.5.12 визначає розміри в/н зон навколо обладнання, закритих зовнішніх установок та клапанів:

– простір в межах 5 м (півсфера) від дихальних чи аварійних (запобіжних) клапанів – зона класу 2;

– простір 3 м по горизонталі і вертикалі від закритих технологічних апаратів, заповнених горючими газами та ЛЗР – зона класу 2.

✔️ ці обмеження дають нам розуміння лише щодо розміщення пристроїв LPS (блискавкоприймачів чи доземних провідників) відносно захищуваних резервуарів (уникати зони або застосовувати додаткові заходи ізоляції), про необхідність захищати вказані зони в документі не йдеться.

Згідно додатку D.5 ДСТУ EN 62305-3:2012, блискавкоприймачі та провідники LPS необхідно встановлювати на відстані не менше 1 м від межі в/н зони.

✔️ отож, до вказаної вище відстані (розмірів зони класу 2) додаємо ще 1 м при розміщенні блискавкоприймачів (5+1 м та 3+1 м)

У р. D.5 в цілому вказується, що резервуари потрібно захищати окремими блискавкоприймачами у тих випадках, коли товщина стінки є меншою за рекомендовані значення табл. 3 (4 мм для сталі) та коли при товщині стінки більше 5 мм для сталі, існує ризик небезпеки від підвищення температури в місці удару. Про захист простору над клапанами – на жаль нічого.

ВБН B.2.2-58.2-94 – Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа – норматив для вертикальних резервуарів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа. Єдиний документ, що більш менш чітко вказує, що простір над резервуарами з дихальними клапанами потрібно таки включати в зону захисту БП.

У р. 9.10 “Захист резервуарів від блискавки” вказані такі межі:

При наявності на резервуарі газовідвідних або дихальних труб до зони захисту блискавковідводів повинні входити ці труби, а також простір над ними, обмежений:

– півкулею радіусом 5 м над обрізом труб для вільного відводу в атмосферу газів вибухонебезпечної концентрації;

– циліндром розміром 1 м по вертикалі і 2 м по горизонталі для газів, важчих за повітря, при збитковому тиску всередині резервуару менше 5,05 кПа (0,05 ат);

– циліндром розміром 2,5 м по вертикалі і 5 м по горизонталі при тиску 5,05…25,25 кПа (0,05…0,25 ат);

– циліндром розміром 2,5 м по вертикалі і 5 м по горизонталі для газів, легших за повітря при тиску до 25,25 кПа, 5 м по вертикалі і горизонталі при тиску понад 25,25 кПа.

Пропан-бутан і бензин важчий за повітря (44 г/моль та 72 г/моль), а тиск насичених парів для рідин приймається до 1 атм (101,3 кПа), для газів більше 1 атм.

✔️тобто речовини за фізичними параметрами підпадають під норми ВБН, та все ж він стосується саме вертикальних резервуарів, і для горизонтальних існують інші діапазони тиску насичених парів (як правило 40-70 кПа).

Згадаємо ще старий ДСТУ Б В.2.5-38:2008, дію якого скасовано з 01.11.2019 р – у р. 6.1.4 зазначались схожі вимоги щодо захисту півсфери чи циліндра, як і у ВБН B.2.2-58.2-94, проте ще зазначалось таке:

“не вимагається включати до зони захисту блискавкоприймачів простір над обрізом труб: ……для запобіжних і аварійних клапанів, викид газів вибухонебезпечної концентрації з яких здійснюється тільки в аварійних випадках”

Якщо до всього вище сказаного додати трохи знань про саму фізику формування стримера блискавки, то стає очевидно, що він може утворитися лише при наявності зворотнього стрімера від струмопровідного елемента на поверхні землі. Його може створити резервуар, але сам резервуар зрозуміло захищається блискавкоприймачем за межами В/Н зони.

Сподіваємося, в Україні таки з’явиться норматив, що чітко опише принцип влаштування блискавкозахисту всіх об’єктів зберігання нафтопродуктів і не доручатиме рішення проектувальнику чи замовнику!

А щоб ви могли більше розібратись, як проектувати блискавкозахист для комплексу АЗС, ми розробили зразок проекту LPS для такого комплексу, в якому передбачили захист вкопаних резервуарів, захист наземного модуля АГЗС, захист операторної та ПРК під навісом. Переглянути та завантажити зразом проекту можна у Кабінеті проєктувальника LPS!