Проектувальники та інженери, по своєму виду діяльності, часто мають справу з нормативними документи чи стандартами. Частина цих стандартів містить абревіатуру IEС (International Elektrotechnical Commission). Більшість з нас не задумується про походження даної абревіатури, хоча чудово тлумачать будь-який абзац нормативного документу чи стандарту з таким позначенням. Пропонуємо Вам невелику історичну довідку про Міжнародну електротехнічну комісію.

На початку 19 століття провідні винахідники, математики та фізики перевершували один одного геніальними відкриттями в області електрики чи магнетизму. Створювались нові види електричних пристроїв, вдосконалювались методи вимірювання та області застосування цих пристроїв.

Таким чином з’явились відомі на весь світ імена — Майкл Фарадей, Томас Едісон, Нікола Тесла, лорд Кельвін…. Іван Пулюй, Йосип Тимченко, Федір Піроцький, та багато інших талановитих винахідників.

Інженери та науковці, в різних країнах почали об’єднуватись і створювати власні електротехнічні товариства. Так наприклад у 1871 році у Лондоні засновано Товариство телеграфних інженерів. Подібного роду товариства з’явились у Франції, Америці, Австро-Угорщині.

На початку 20 століття інженери електрики почали усвідомлювати необхідність більш тісної співпраці на міжнародному рівні, в тому числі погодження стандартів термінології, випробовування, безпеки. З погляду на це, на міжнародному електричному конгресі, що відбувався у 1904 році в Сент-Луїсі (США), була внесена пропозиція про створення постійно діючої комісії для вивчення уніфікації електричних машин та пристроїв.

27 червня 1906 року — офіційний день народження ІЕС (МЕК) — Міжнародної електротехнічної комісії. В цей день видатний фізик та винахідник Шановний Лорд Кельвін був обраний її першим президентом. Затверджено регламент Комісії та визначено основні блоки, котрі розглядає Комісія:
– Електричні агрегати та стандарти;
– Номенклатура та характеристики електричних машин та апаратів.

З 1948 по 1980 рік кількість технічних комітетів зросла з 34 до 80 і включала нові технології, як от конденсатори та резистори, напівпровідники, системи радіозв’язку, лазери, тощо
В період 90 років минулого століття століття МЕК почав підготовку для створення комітету ТС 81 та стандартів щодо блискавкозахисту (Lightning protection).
А в 21 столітті створені технічні комітети з технологій паливних елементів, методів оцінки впливу різноманітних полів, пов’язаних з опроміненням людини, як от 5G, нановиробництво, системи накопичення електричної енергії, тощо.

Таким чином, вклад Міжнародної електротехнічної комісії в розвиток сучасних технологій – безцінний! До речі – Україна, являється повноправним членом МЕК з 01.01.1993 року. Нашу краіну в МЕК представляє Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікаці та якості.

І на завершення нагадаємо про стандарт IEC 62305 “Lightning protection standard”, котрий використовують в своїй діяльності інженери галузі блискавкозахисту.

Міжнародний стандарт EN/IEC 62305 “Lightning protection standard” був підготовлений технічним комітетом 81 МЕК “Блискавкозахист”.
Стандарт EN/IEC 62305 “Lightning protection standart” вперше опублікований в Європі у вересні 2006 року, щоб замінити попередній європейський стандарт BS 6651:1999. Протягом певного періоду EN/IEC 62305 “Lightning protection standard” та BS 6651:1999 діяли паралельно, проте починаючи з 2008 року EN/IEC 62305 “Lightning protection standard” – єдиний визнаний стандарт на території Європейського союзу. В 2010 році вийшло друге видання стандарту та включило в себе важливі технічні зміни відносно до попередньої редакції.

В Україні міжнародний стандарт EN/IEC 62305 “Lightning protection standart” (ДСТУ EN 62305 «Блискавкозахист”) введений в дію як національний стандарт у серпні 2012 року, та діяв паралельно з ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків та споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.
Починаючи з 01 листопада 2019 року ДСТУ EN 62305 «Блискавкозахист” являється єдиним нормативним документом, який регламентує проєктування, підбір, розрахунок та монтаж систем блискавкозахисту на території України!

Серія ДСТУ EN 62305 «Блискавкозахист” складається з чотирьох частин:

Частина 1. ДСТУ EN 62305-1:2012 “Загальні принципи” – це загальний вступ і по суті ця частина описує, як проєктувати систему блискавкозахисту (LPS) відповідно до супровідних частин стандарту.
В першій частині детально класифікуються джерела та типи пошкоджень, що підлягають оцінці. Вводитьcя поняття ризиків та типів збитків, які слід очікувати в результаті проявів блискавки. Крім цього в першій частині стандарту можна знайти параметри струму блискавки, головні критерії захисту будівлі, рівні захисту LPL та зони захисту LPZ.

Частина 2. ДСТУ EN 62305-2:2012 “Керування ризиками” – Дана частина регламентує підхід до управління ризиками та зосереджується не стільки на фізичних пошкодженнях конструкцій, спричинених розрядом блискавки, скільки на ризиках втрати людського життя, економічних та культурних втратах.
Оцінка ризику являється набагато маштабнішим інструментом для визначення рівня захисту LPS в порівнянні з вже не чинним стандартом ДСТУ Б.В.2.5-38:2008, та є ключем до якісного розрахунку обладнання чи правильного проєктування системи блискавкозахисту, що наведено в 3 та 4 частині стандарту.

Частина 3. ДСТУ EN 62305-3:2012 “Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей”. З цією частиною фахівці галузі знайомі вже давно. Основна частина цього розділу містить вказівки щодо проєктування зовнішньої системи блискавкозахисту:
– системи перехоплення блискавки
– системи доземних провідників, природні компоненти
– системи земляного закінчення
Крім цього в цій частині можна знайти інформацію про внутрішню систему блискавкозахисту та еквіпотенційні сполучення.

Частина 4. ДСТУ EN 62305-4:2012 «Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах» охоплює захист електричних та електронних систем, що розміщені у будівлях.
Виходячи з оцінки ризику, що розраховується для цього чи іншого об’єкту необхідно підібрати певний тип пристрою захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП). Даний розділ стандарту детально описує порядок підбору та влаштування ПЗІП.

Сподіваємось, тепер Ви подивитесь по інакшому на документ, що містить символи Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), адже до розробки цього чи іншого документу приклало руку не одне покоління видатних винахідників та науковців!

* Інформацію про історію та роботу International Elektrotechnical Commission взято з відкритих джерел:
– https://www.iec.ch/homepage
– https://uk.wikipedia.org/wiki/